8 Клас. Історія України . Завдання для Матвєєвої Ані.

06 жовтня.Класна робота.

Тема уроку.Виникнення українського козацтва.

Опрацюй параграф 3 . Підготуй відповіді за наступним планом:

1. Визначити час та передумови виникнення козацтва як окремого соціального прошарку в Україні.

2. З їм'ям якого історичного діяча ми пов'язуємо назву " Дике поле"

3.Яку роль у формуванні козацтва як організованого військового прошарку суспільства відіграв Дмитро Вишнивецький.

Переглянь відіо з історії виникнення козацтва.Перевір свої знання після перегляду відіоуроку.

12:21ТЕКУЩЕЕ ВИДЕО

СМОТРЕТЬ ПОЗЖЕ

ДОБАВИТЬ В ОЧЕРЕДЬ

Історія. 8 кл. Урок 3. Виникнення українського козацтва та перших січей

 8 клас Історія України.

01.10 Класна робота.

Тема.Практичне заняття. Здйснити увявну  подорож-екскурсію до історико-культурних пам'яток XVI-  перша половина XVII ст.

Друга половина 16 - перша половина 17 ст. - це час великих змін для українського містобудування. Старі міста, розбудову-ючися, набували нових архітектурних рис. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Кам’янець, Острог. Виникали й нові міста. З-поміж них - Жовква, Броди, Станіслав (нинішній Івано-Франківськ), що закладались як фортеці-резиденції магнатів. На Київщині та Брацлавщині, які за тих часів потерпали від татарських і ногайських нападів, міста здебільшого виникали поблизу замків і перебували під їх захистом, а також поблизу давніх городищ, де для будови міських укріплень використовувалися вали й рештки оборонних споруд минулих часів. Протягом останньої чверті 16 - першої половини 17 ст. на Київщині та Брацлавщині виникло понад 300 міст та містечок. Містобудування в українських землях 16 ст. - початку 17 ст. зазнавало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах. Та це й не дивно, адже проекти забудови міст подекуди замовлялися архітекторам-європейцям. Приміром, чимало пам’яток Львова створив італієць Павло Римлянин. Так, у 1591 р. він уклав угоду з львівським братством про будівництво нової Успенської церкви, бо стару було пошкоджено пожежею. З-поміж пам’яток тогочасного ренесансного світського та церковного будівництва вражає ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - будинок Корнякта, Чорна кам’яниця; пам’ятки, пов’язані із львівським Успенським братством, - Успенська церква, каплиця Трьох Святителів, вежа Корнякта. Ім’ям заможного купця грецького походження Костянтина Корнякта названо ще одну цікаву тогочасну пам’ятку Львова - житловий будинок на площі Ринок, зведений 1580 р. архітектором-італій-цем Петром Барбоном. Споруда зазнала пізніших перебудов, але не втратила своєї самобутності. Будинок Корнякта - єдина споруда в тогочасній забудові міста, зведена на двох будівельних ділянках, що дало змогу розпланувати внутрішній двір з відкритими аркадами-лоджіями, які оточують подвір’я з трьох сторін. Чи не найдосконалішим зразком архітектури Львова є Чорна кам’яниця. Таку назву пам’ятка отримала в середині 19 ст., коли її фасад пофарбували в чорний колір. Будинок було споруджено в 1588-1589 рр. За свою тривалу історію кам’яниця зазнала багатьох змін, проте вони не затьмарили її ренесансного вигляду. Вікна й нині прикрашає біло-кам’яне різьблення з мотивами листя аканта й виноградної лози. Окрасою Львова є також каплиці Боїмів та Кампіанів. Ці пам’ятки втілюють найяскравіші риси ренесансної архітектури тієї доби. Обидві оздоблені розкішним різьбленням, у якому поєднуються біблійні сюжети, реалістичні зображення-портрети, витончені орнаменти з виноградних грон і квітів аканта. У церковному будівництві, як і раніше, використовували камінь і дерево. І хоч дерев’яне будівництво істотно переважало, проте споруд із дерева вціліло небагато З каменю церкви будували не часто, здебільшого коштом шляхти. Будівництво оборонних споруд. Упродовж 16 ст. - першої половини 17 ст. будівництво оборонних споруд не лише не втратило свого значення, а й набуло розмаху. За умов постійної загрози несподіваних нападів зі Степу риси оборонної архітектури з'являються навіть в окремих церквах, монастирських спорудах, синагогах тощо. Українські архітектори застосовували до кінця 17 ст. вироблену в попередню епоху баштову систему укріплень. При цьому міські укріплення будували переважно з дерева. Дерев’яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров’я та Лівобережжя, де відчувався брак інших будівельних матеріалів. У 16 ст. відбудовували та модернізували старі фортеці, проте споруджували й нові. Нових обрисів набула Хотинська фортеця. Було також перебудовано й Острозький замок. До кінця 16 ст. комплекс споруд замку об’єднали в єдину фортифікаційну систему, що складалася з квадратної Вежі Мурованої з глухими стінами - найстарішої частини замку, Луцької й Татарської брам міської оборонної системи, а також спорудженої наприкінці 16 ст. Круглої (Нової) вежі, прикрашеної зверху ренесансною короною. Протягом 16 - початку 17 ст. перебудовувалась і Кам’янець-Подільська фортеця. Її  обклали каменем, звели нові вежі. Особливості архітектури періоду яскраво втілює Меджибізький замок. Ця споруда, так само як і Кам’янець-Подільська фортеця, не мала правильної форми, оскільки під час будівництва архітектори прагнули враховувати особливості рельєфу. Оборонну архітектуру першої половини 17 ст. репрезентують бастіонні укріплення. Якщо раніше вежі розташовували безпосередньо на стінах, то тепер їх виносили вперед. Невисокі, п’ятикутні в плані вежі-бастіони, висунуті назовні за межі стін, давали змогу вести вогонь уздовж захисних мурів. Саме такі укріплення мала Жовква, заснована наприкінці 16 ст., та Броди, що виникли в 30-х роках 17 ст. Особливо примітними були бродівські фортифікації. Розбудовою міста керував Г. Л. де Боплан. У Бродах з’явилася нова регулярна мережа вулиць, які затискав овал земляних бастіонних укріплень. Із західного боку до міських укріплень прилягав власне Бродівський замок - потужна фортеця з п’ятьма бастіонами. Бастіонна система вплинула навіть на будівництво палаців. Поєднання рис нової оборонної архітектури з палацовою найяскравіше спостерігається в замках Збаража (Тернопільщина) та Підгірців (Львівщина). У тогочасних культових спорудах помітні риси оборонної архітектури. Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами з вежами-бастіонами. Таким, зокрема, є Троїцький монастир у с. Межиріч (Рівненська обл.), споруджений коштом Януша Острозького. Тримати оборону цілком могли й окремі храми, як, приміром, П’ятницька церква у Львові. До оборони нерідко пристосовували навіть сільські церкви. Оборонного характеру обов’язково надавали й мурованим синагогам. Вони мали фортечний, баштовий вигляд, а ренесансні риси (арки з фігурним завершенням) подекуди поєднувалися зі східними мотивами.

 Підготувати розповідь про одну з істричнмх  пам'яток  України 16-17 ст.

Повторити параграфи 1, 2, 5, 6, 7 . п.3 та 4 пропустіть. На стор.50 Узагальнення знань , підготуйтеся

 до тематичної.

 30 вересня  8 клас. Всесвітня історія.

Класна робота.

Тема уроку.Конкіста .Завоювання Нового Світу. Створення колоніальних імперій.

Ми продовжуємо вивчати  матеріал про відкриття Нового континенту. 

Зараз запишіть слова у зашит.

КОНКІСТА -означає завоювання чучих тереторій.

КОНКІСТОДОРИ - завойовники.

Реконкіста -відвоювання власних тереторій , повернення своїх тереторій.

Наприкінці XVст. іспанські володарі дозволилі своїм підданним  хто має можливість споряджати кораблі  для підкорення нових тереторій , які були відкриті , з тією умовою , що з  награбованого  на Новій землі , вони частину віддадуть королю.

Пригадайте , як розвивілися народи доколумбової Америки , це були приметивні народи , чи це були розвинуті цивілізації?

Отже прочитайте п.1 параграф2 .

Таким чином на початок 16 століття іспанці та португальці привласнили собі великі територіі в Новому світі. Освоення нових тереторій проходило з особливою жорстокістю по відношенню до місцевого населення.

Так з'явилися колонії ( привласненні чужі території).

На Ютубе переглянте навчальній ролик Відкриття Америки : зустріч цівілізацій та Конкіста.

Проаналізуйте якими були наслідки Великих географічних відкриттів.

Перевірте себе по завданням стор. 22.

     

 

Відкриття Амісторія. Нові часиерики: зустріч цивілізацій та Конкіста (укр.) Всесвітня 

 29 вересня 8 клас ...пояснення до уроку Культурне життя.   Там було наприкіці питання ...чим відрізняєтся фреска від ікони.

По  закінченні уроку (коли опрацюїте параг.7 ) перевірте себе по запитанням стор.49.

 Історія України.

29 вересня. Класна робота.

Тема уроку.Культурне життя.Містобудування,архітектура, образотворче мистецтво XVI-першої половини XVII ст.

Спочатку прочитайте параграф6 , проаналізуйте та випишить у зошит які школи були в Украіні . Зверніть увагу пункт 4 , запишить у зошить коли зїявилися пеші друкованіні книги , хто був першедрукарем в Україні.

Після того , як опрацюєте п.6 ,прочитайте п.1 пар.7 на стор.44.

Уважно розглянте фото стор.45 , важливе те , що вони збереглися до нашего часу .

Переглянте відіо в Ютубе Культура України кінця  16 початок 17 ст (урок історії 24 січня 2016 року.

Видео

ПРЕДПРОСМОТР

5:04

Культура України к. XVI - поч. XVII ст. (укр.) ЗНО з історії ...

ПРЕДПРОСМОТ

...

В пункте 2 ви ознайомитися із розвитком образотворчого мистецтва

Поміркуйте над питанням  Чим вілрізняєтся фреска  від   ікони.,важлива 

роль  в житті українців Видео

ПРЕДПРОСМОТР

5:04

Культура України к. XVI - поч. XVII ст. (укр.) ЗНО з історії ...

  

відводилася      декаративно -ужитковому мистецтву.

Виписати у зошит на стор.48 ,що таке ДУМистецтво.Перевірте себе ...питання стор.49.

  

 Історія України.

24 вересня Класна робота.

Тема уроку.Культурно-освітнє життя , братські школи , єзуїтські колегії.

На минулому уроці ви дізналися про події які змінили життя українців . Після підписання Берестейської унії до соціального тиску на українців додався також і релегійний тиск з боку духовенства Польщі.Вже після Люблінської унії в Україні почав діяти Орден Єзуїтів ( створений у 1534 році каталоліцькою церквою для захисту від  руху протестантів .Прочитайте на стор.36-37 параграф5.Єзуїти тиснули і на православних віруючих , але позитивним було те , що вони єзуїтських школах навчали дітей читати та писати.

Православні священники для захисту православ'я створюють православні братства .Братства опікуются будівництвом нових православних храмів ,допомогають грошима  та підтримують в боротьбі з польскою владою за права українців. Як правило , членами братств були багаті земельні магнати. Виписати  в зошит стор.37 , коли будете складати план , або тези.. Щоб зміцнити православ'я, братства створюють при моностирях і церквах школи , де навчаются українські діти.

Коли опрацюєте параграф 5 , прочитайте , та використайте матеріал    ( наведений ижче)для вивчення теми.

Бібліографічне посилання: Кіку В.А. ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ezuitski_shkoly (останній перегляд: 24.09.2020)  Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ (колегії, колегіуми) – навч. заклади, які організовували і якими опікувалися чл. ордену єзуїтів. Наступного року, як єзуїти з'явилися в Польщі, вони відкрили першу колегію в Брунсберзі (1565), а невдовзі за підтримки місц. магнатів поширили свою місіонерську та освіт. діяльність на укр. землі Речі Посполитої. Перша єзуїтська колегія на укр. землях була відкрита 1575 в Ярославі (1575–1773; нині місто в Польщі; тут учився свого часу і Б.Хмельницький). Упродовж 16–18 ст. були засновані й діяли також колегії в містах Львів (1608–1773), Луцьк (1608–1773), Острог (1626/27–1773), Бар (1646–66, 1749–73), Фастів (1625; 1647–48 переведена до Києва), Переяслав (1636–48; нині м. Переяслав-Хмельницький), Кам'янець (1610–72, 1700–73; нині м. Кам'янець-Подільський), Вінниця (1630–48, 1732–73), Ксаверів (1647–48; нині село Малинського р-ну Житомир. обл.), Кросно (1631–1773), Перемишль (1626–27, 1654–1773; нині Пшемисль, обидва міста в Польщі), Овруч (1685–1773), Красностав (1688–1773; нині м. Краснистав, Польща), Самбір (1702–73), Кременець (1712–73), Станіслав (1716–73; нині м. Івано-Франківськ), Житомир (1747–73). За навч. програмами колегії поділялися на неповні (нижчого рівня) та повні (вищого рівня). Неповними були п'ятикласні колегії, що давали освіту з "семи вільних наук" – граматики, поетики, риторики, арифметики, геометрії, діалектики й музики. Гол. предметом була лат. мова, якою викладалися всі ін. дисципліни. Також вивчалися грец., а в Луцькій колегії ще й рус. (укр.) мови. До програм повних колегій входили ще дво- або трирічний курс філософії та чотирирічний курс теології. Філософію вивчали світські студенти, курс теології був призначений для майбутніх священиків та чл. самого ордену. Учні колегій походили з різних сусп. станів, але здебільшого це були діти з шляхетських (див. Шляхта) та міщанських (див. Міщани) родин, а також духовенства. В Є.ш. навч. діти різних конфесій – католики, православні (переважно в 1-й пол. 17 ст.) та унійці (зокрема у Львові в 2-й пол. 18 ст.). У 17–18 ст. при колегіях виникають конвікти (інтернати) для незаможної шляхетської молоді; вони існували в Кам'янці (1614–72, 1714–73), Острозі (1640), Львові (1709), Луцьку (1752), Кросні (1766), Вінниці (1754), Кременці (1749–50). У 18 ст. на базі шляхетських конвіктів були відкриті платні рицарські академії для синів магнатів та заможної шляхти у Львові (1749) та Острозі (1751). Програма академій відповідала завданням підготовки майбутніх держ. чиновників і включала франц. та нім. мови, політику, екон. науки, юриспруденцію, історію, військ. та цивільну арх-ру, а також власне "рицарські науки" – фехтування, танці, їзду верхи. 1759 у Львові єзуїтами був відкритий ун-т (акад.). Однак через протидію Краківського університету та Замойської академії невдовзі його позбавили права надавати випускникам академічні ступені, що вважалося прерогативою вищих учбових закладів. Усі колегії мали свої б-ки. На жаль, жодна з них не збереглася цілісно як окреме зібрання. Найбагатшими були б-ки Львів., Ярославської, Острозької, Луцької та Перемишльської колегій. Майже при всіх колегіях діяли бурси, шкільні театри та аптеки. При Львів. та Перемишльській колегіях функціонували друкарні: Львів. була заснована 1615, але почала інтенсивно працювати від 1642, Перемишльська діяла від 1757. Тут видавали літ. реліг. змісту, підручники та навч. посібники з історії, географії, філософії, арх-ри. Серед викладачів колегій були відомі у свій час педагоги Т.Сєкєжинський (1720–77), Л.Гошовський (1732–1802), Г.-В.Пірамович, Я.-П.Лойко, С.-А.Сєраковський (1743–1824). Проповідником у Львові та Красноставі був К.Несецький (1682–1744; саме в Красноставській колегії він працював над своєю "Короною Польською", яка була видана у Львові 1728–43). Після того, як 21 лип. 1773 папа Климент XIV буллою "Dominus ас Redemptor" розпустив орден єзуїтів, маєтності ордену та їхні школи в Речі Посполитій були описані та передані у відання Едукаційної комісії 1773–1794. Колиш. колегії на укр. землях, що опинилися після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) у складі Австрії, були перетворені на світські школи (Кросно, Ярослав) та г-зії (Самбір, Перемишль, Станіслав). 1773 Львів. акад. було закрито. На її базі відкрили гімназію. Перевірте себе по запитаннях та завданнях стор.39. Кіку