 Бібліографічне посилання: Кіку В.А. ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ezuitski_shkoly (останній перегляд: 24.09.2020)
 Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці
ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ
ЄЗУЇТСЬКІ ШКОЛИ (колегії, колегіуми) – навч. заклади, які організовували і якими опікувалися чл. ордену єзуїтів. Наступного року, як єзуїти з'явилися в Польщі, вони відкрили першу колегію в Брунсберзі (1565), а невдовзі за підтримки місц. магнатів поширили свою місіонерську та освіт. діяльність на укр. землі Речі Посполитої. Перша єзуїтська колегія на укр. землях була відкрита 1575 в Ярославі (1575–1773; нині місто в Польщі; тут учився свого часу і Б.Хмельницький). Упродовж 16–18 ст. були засновані й діяли також колегії в містах Львів (1608–1773), Луцьк (1608–1773), Острог (1626/27–1773), Бар (1646–66, 1749–73), Фастів (1625; 1647–48 переведена до Києва), Переяслав (1636–48; нині м. Переяслав-Хмельницький), Кам'янець (1610–72, 1700–73; нині м. Кам'янець-Подільський), Вінниця (1630–48, 1732–73), Ксаверів (1647–48; нині село Малинського р-ну Житомир. обл.), Кросно (1631–1773), Перемишль (1626–27, 1654–1773; нині Пшемисль, обидва міста в Польщі), Овруч (1685–1773), Красностав (1688–1773; нині м. Краснистав, Польща), Самбір (1702–73), Кременець (1712–73), Станіслав (1716–73; нині м. Івано-Франківськ), Житомир (1747–73). За навч. програмами колегії поділялися на неповні (нижчого рівня) та повні (вищого рівня). Неповними були п'ятикласні колегії, що давали освіту з "семи вільних наук" – граматики, поетики, риторики, арифметики, геометрії, діалектики й музики. Гол. предметом була лат. мова, якою викладалися всі ін. дисципліни. Також вивчалися грец., а в Луцькій колегії ще й рус. (укр.) мови. До програм повних колегій входили ще дво- або трирічний курс філософії та чотирирічний курс теології. Філософію вивчали світські студенти, курс теології був призначений для майбутніх священиків та чл. самого ордену. Учні колегій походили з різних сусп. станів, але здебільшого це були діти з шляхетських (див. Шляхта) та міщанських (див. Міщани) родин, а також духовенства. В Є.ш. навч. діти різних конфесій – католики, православні (переважно в 1-й пол. 17 ст.) та унійці (зокрема у Львові в 2-й пол. 18 ст.). У 17–18 ст. при колегіях виникають конвікти (інтернати) для незаможної шляхетської молоді; вони існували в Кам'янці (1614–72, 1714–73), Острозі (1640), Львові (1709), Луцьку (1752), Кросні (1766), Вінниці (1754), Кременці (1749–50). У 18 ст. на базі шляхетських конвіктів були відкриті платні рицарські академії для синів магнатів та заможної шляхти у Львові (1749) та Острозі (1751). Програма академій відповідала завданням підготовки майбутніх держ. чиновників і включала франц. та нім. мови, політику, екон. науки, юриспруденцію, історію, військ. та цивільну арх-ру, а також власне "рицарські науки" – фехтування, танці, їзду верхи. 1759 у Львові єзуїтами був відкритий ун-т (акад.). Однак через протидію Краківського університету та Замойської академії невдовзі його позбавили права надавати випускникам академічні ступені, що вважалося прерогативою вищих учбових закладів. Усі колегії мали свої б-ки. На жаль, жодна з них не збереглася цілісно як окреме зібрання. Найбагатшими були б-ки Львів., Ярославської, Острозької, Луцької та Перемишльської колегій. Майже при всіх колегіях діяли бурси, шкільні театри та аптеки. При Львів. та Перемишльській колегіях функціонували друкарні: Львів. була заснована 1615, але почала інтенсивно працювати від 1642, Перемишльська діяла від 1757. Тут видавали літ. реліг. змісту, підручники та навч. посібники з історії, географії, філософії, арх-ри. Серед викладачів колегій були відомі у свій час педагоги Т.Сєкєжинський (1720–77), Л.Гошовський (1732–1802), Г.-В.Пірамович, Я.-П.Лойко, С.-А.Сєраковський (1743–1824). Проповідником у Львові та Красноставі був К.Несецький (1682–1744; саме в Красноставській колегії він працював над своєю "Короною Польською", яка була видана у Львові 1728–43). Після того, як 21 лип. 1773 папа Климент XIV буллою "Dominus ас Redemptor" розпустив орден єзуїтів, маєтності ордену та їхні школи в Речі Посполитій були описані та передані у відання Едукаційної комісії 1773–1794. Колиш. колегії на укр. землях, що опинилися після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) у складі Австрії, були перетворені на світські школи (Кросно, Ярослав) та г-зії (Самбір, Перемишль, Станіслав). 1773 Львів. акад. було закрито. На її базі відкрили гімназію. Перевірте себе по запитаннях та завданнях стор.39. |
індиків і собак. Прості жителі виконували численні повинності. Знатні воїни та жерці володіли великою кількістю рабів з військовополонених, а також з боржників та злочинців.
також створили писемність і двадцяткову систему числення.
