Блог учителя історії Шевчук Г. С.

23 вересня .

Класна робота.

Тема уроку: Практична робота . Цивілізації доколумбової Америки.

Підготувати повідомлення з наведенного матеріалу. Ви можете скористатися інтернет ресурсом а знайти ще додатковий матеріал для повідомлення.

Заселення Американського континенту розпочалося у добу камяного віку. Відбувалося воно кількома хвилями. З часом було заселено весь материк від Аляски до Вогняної Землі. Більшість індіанських племен на кінець XV століття перебували на рівні родоплемінної організації і займались полюванням та збиральництвом. Вищого рівня суспільного розвитку досягли майя, ацтеки та інки.

1. Міста-держави народу майя існували на півострові Юкатан. Місцеві жителі вирощували кукурудзу, гарбузи, бавовну, тютюн, квасолю, помідори. Розводили

індиків і собак. Прості жителі виконували численні повинності. Знатні воїни та жерці володіли великою кількістю рабів з військовополонених, а також з боржників та злочинців.
Майя досягли великих успіхів у математиці та астрономії. У грандіозних храмах-обсерваторіях жерці склали надзвичайно точний календар. Вони

також створили писемність і двадцяткову систему числення.
Цивілізація майя класичного періоду являла собою міста-держави. Поширившись на весь Юкатан вона переживала епоху розквіту у VII – X століттях. Було засновано міста Чичен-Іца (бл. 700 р.), Ушмаль і Коба. Міста поєднувалися дорогами і налічували понад 10 000 жителів. Але вже в ІX столітті в південних районах відбувається скорочення населення, яке поширюється на весь центральний Юкатан. Міста покидають жителі, більше не будують кам’яні споруди. Сьогодні є 2 гіпотези причин зникнення цивілізації майя — екологічна і неекологічна. За першою – людина порушила природний баланс і зруйнувала ґрунти – звідси голод та епідемії. Неекологічна гіпотеза охоплює різні теорії, починаючи від завоювання і завершуючи змінами клімату й іншими катастрофами.

	2. У XIV ст. на Мексиканському нагір’ї утворилася держава ацтеків. Ацтеки - спільна назва близьких по культурі народностей, які говорили мовою науатль, Більшість з них мали власні міста - держави і царські династії. Серед цих племен головне місце займали теночки, тому «ацтеками» інколи називають тільки їх. Столицею було місто Теночтітлан (сучасне Мехіко). Ацтеки скористалися досягненнями народів, які раніше на селяли до лину озера Тескоко і невдовзі стали вмілими землеробами, навчившись вирощувати овочі на плотах-городах просто серед озера. Ацтеки були вмілими ремісниками: гонча рями, ткачами, металургами, навчившись обробляти золото і мідь. Місцеві купці використовували як гроші плоди какао. З плодів також готували напій шоколад. Ацтеки не знали колеса и в’ючних тварин. Вантажі переносили ношами, а водою мандрували човнами – каное. Столиця країни була розташована на острові і побудована за певним планом. У будинках існувала каналізація. Місто прикрашали кам’яні споруди та величезні храми на честь бога дощу і сонячного бога війни. Місто прикрашали широкі прямі вулиці, розкішні палаци, величні храми, кам’яні скульптури. Все це було поєднано мережею каналів. Акведуки забезпечували місто питною водою.
	Після завоювання нагір’я ацтеками війни не припинились, оскільки ацтеки вірили, що Сонце погасне, якщо його не підгодовувати людською кров’ю. Для ритуалів були потрібні тільки військовополонені. Приносити в жертву рабів і злочинців заборонялося. Писали ацтеки ієрогліфами, схожими на єгипетські. У них було багато шкіл і освічених людей. Ацтеки створили чималу літературу представлену різними жанрами поезії, драмою, легендами і переказами, а також творами філософського змісту. В середовищі знаті практикувалися поетичні змагання. Ацтеки уславилися як вправні скульптори і різблярі по каменю. Особливо цінувалося мистецтво виготовлення одягу з яскравих пер тропічних птахів. Користувалися вони сонячним (365-денним) і ритуальним (260-дневным) календарем. Обидва календарі об’єднувалися в єдиний 52-річний цикл. Завершення кожного циклу загрожувало загибеллю всесвіту. Вважається, що такий календар розробили ще попередники ацтеків – ольмеки. Ацтекський пантеон включав у себе багато богів і богинь. Найшановнішими були Тескатліпока (“Димляче Дзеркало”), Кецалькоатль (“Пернатий Змій”). Бог війни Уіцилопочтлі, асоціювався з Сонцем.

3. Найвищого розвитку серед американських цивілізацій досягла держава народу кечуа – Перу. На чолі цієї

великої імперії стояло плем’я інків. Верховна влада перебувала у руках обожнюваного царя – Великого Інки. Столиця Куско була пов'язана з іншими частинами держави чудовими

дорогами, загальна довжина яких сягала 15 тис. кілометрів. Але тільки царським караванам з в'ючних лам і носильників було дозволено доставляти вовну і картоплю, срібло і бронзу з гір на узбережжя, везучи назад сіль. Ні купців, ні грошей у інків не було. Селяни платили податок продуктами, які зберігалися на державних складах. Жерці та чиновники пильнували за тим, щоб вчасно доставити продукти у місцевості, що постраждали від неврожаю. Якщо підкорені народи повставали, їх переселяли у далекі краї, щоб в оточенні чужих племен вони залишались вірними інкам. Ієрогліфічну писемність інки заборонили. Зберегли лише кіпу – “записи” з мотузок і вузликів різного кольору.

У Америці склалися самобутні культури майя, ацтеків та інків. Вони досягли значних успіхів у деяких галузях, але загалом не піднялися вище рівня давніх східних цивілізацій. Стримували розвиток американських цивілізацій різноманітні чинники: від відсутності тяглової худоби до географічної розпорошеності цивілізаційних центрів.

Склали чудовий календар:

Позначте назву народу, головним містом якого був Теночтітлан:

Плоди какао були грошима у:

Державна монополія на дороги була у:

Приручили ламу:

Якому народові належить це зображення: